Досвід роботи шкільного літературного музею
імені В.М.Сосюри Лисичанської
ЗОШ І-ІІІ ступенів №26
1. Історія створення шкільного літературного музею імені В.М.Сосюри
Тридцять чотири роки у Лисичанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 працює літературний музей імені В.М.Сосюри. Керівником музею 21 рік була вчитель – методист української мови та літератури Живага Раїса Федорівна, нині його керівником є вчитель української філології Матросова Олена Миколаївна
Музей було створено у грудні 1987 року з метою залучення учнівської молоді до надбань української культури, до вивчення і збереження історико – культурної спадщини українського народу.
У 1987 році відбулося урочисте відкриття музею, на якому були присутні почесні шановані гості: лауреат премії імені В.М.Сосюри Микола Сом, поет і перший критик творчості Сосюри Юрій Семенович Бурляй, молодший син поета Володимир Володимиович Сосюра, режисер кіностудії ім.О.Довженка, разом з дружиною Людмилою Андріївною, поети з Києва та Луганської області. Гості подарували музею збірки своїх творів, фотографії, а місцевий художник Ілларіон Дмитрович Горох, друг В.М.Сосюри, подарував музею кілька своїх картин.
Але перш ніж було створено музей, гурківці школи познайомилися з близькими, друзями поета, з багатьма листувалися.
Першого листа школа отримала 5 травня 1981 року від середнього сина поета Миколи Володимировича, який розповів про життєвий шлях батька. Син розповідва про свого батька як про дивовижну привітну людину, наполегливу у праці. Микола пишався батьком. Це була талановита людина: вмів співати, грати на гітарі, складав чудові вірші. У музеї зберігається 30 листів сина поета – військового офіцера, який пропагував творчий шлях В.Сосюри. Коли Миколи Володимировича не стало, гуртківці продовжили зв’язок з його дружиною Ганною Михайлівною. Вона надіслала до музею спогади про ті часи, коли вони з чоловіком ( сином поета) приїздили на Сосюринські свята у м.Маріупіль.
Велику допомогу у створенні музею надав Соловйов Семен Прокопович з села Ссосонка Вінницької області, який у 1937 році зустрічався з поетом у місті Запоріжжя. Він знав поета, надіслав музею 57 фотографій із сімейного альбому В.М.Сосюри та тексти до фото, спогади про зустрічі з поетом, рукопис своєї поеми «Володимир Сосюра».
Декілька листів надіслав до музею старший син В.М.Сосюри Олег Володимирович, колишній генерал – майор. Він надіслав свої вірші, переклади з французької та німецької, а також переклади віршів батька.
18 серпня 2005 року музею було вручено Свідоцтво№1249 про відомчу реєстрацію музею, видане Головним управлінням освіти й науки Луганської облдержадміністрації.
2. Характеристика експозиції музею
Музей налічує 157 експонатів, які відображають дитинство і юність поета, творчість років громадянської війни, „Розстріляне безсмертя”,а також збірки поетів Луганщини, 57 фотографій з сімейного альбому родини Сосюри. Є три альбоми, де вміщені фотографії зустрічей гостей музею: бібліографів, істориків, письменників, артистів з різних куточків України. Серед них дуже цінними є листи синів В.М.Сосюри Миколи Володимировича, Володимира Володимировича та Олега Володимировича.
Учні школи є не тільки активними пошуковцями, дослідниками, а ще й творцями, бо залишають свої роботи на згадку в кімнаті музею. Лапай Ірина подарувала гравюру до поеми „Червона зима”, Шаповалов Олег – фотографію сучасного місця, де колись жила сім”я поета, Кащеєв Олександр – гравюру хати – хворостянки, Сєдих Ірина – книжки з творами поета та ілюстрації до творів, Осадча Тетяна подарувала цілу колекцію своїх малюнків до творів поета – земляка. Випускниці школи різних років Ударцева Наталія, Зеленська Юлія, Мещерякова Анастасія, Зайцева Тетяна залишили у мезеї вишивки до творів В.М.Сосюри.
У музеї є книга В.Сосюри «Розстріляне безсмертя». У ній вміщені твори, які були написані в роки репресій. Але той варіант було втрачено. І пізніше ( у 60-х) завдяки феноменальній пам’яті В.Сосюри записана по – новому. Пантеон безсмертних фундаторів української літератури постає у поемі. Пантеон – це монументальна споруда, де поховано видатних людей.
Колишній учень школи, нині директор Лисичанської школи №4 Живага Андрій В’ячеславович, створив скульптуру до поеми «Розстріляне безсмертя». Він також подарував глиняні скульптури «Сосюра – червоноармієць» до творів „Червона зима”, „Син України”. Це не тільки роботи з глини, а ще раз прочитане й продумане, що у школі пройшло поза свідомістю, а тепер запало в душу і живе у серці.
Гуртківці минулих років були знайомі з другом дитинства поета Горохом Іларіоном Дмитровичем. Він брав участь у відкритті шкільного музею, перерізаючи стрічку, коли відзначалася 90-та річниця поета.
Художник України Горох І.Д. подарував музею власні картини: портрет «Сосюра на фоні Дінця», «Критик, художник, поет», «Автопортрет». Цікавими є його спогади дитинства, яке провів разом з Володимиром У Лисичанську. Ці спогади він залишив у своїх листах, що зберігаються у музеї.
Гуртківці минулих років були у студії художника. А також їм пощастило зустрітися із літературним критиком поета Юрієм Семеновичем Бурляєм. У музеї є листи від критика, у вітринах лежать його праця «Життя і слово», альбом про життєвий шлях поета. Юрій Семенович був викладачем Київського національного університету. Колись, за життя Сосюри, Юрій Семенович приїздив до Лисичанська, зустрічався з Сосюрою і Горохом. Цю зустріч Ілларіон Дмитрович Горох зобразив на картині, яку подарував шкільному музею.
В експозиції музею є багато книг, подарованих поетами та письменниками України : Миколою Сомом, Юрієм Бурляєм, Ганною Чубач, Ганною Гайворонською, Миколою Чернявським, Аллою Проневич, Олександром Морозовим тощо.
Поповнили матеріали музею дослідницькі роботи учнів-старшокласників Олійник Марії „Моє бачення збірки „Близька далина”,
Пунтус Олексія „Маловідомий Сосюра.Поема „Нальотчиця”, Міляєвої Олени „Біографічність роману „Третя Рота”, Калягіної Людмили «Поема «Іван Мазепа».
Неодноразово музей було нагороджено почесними грамотами від Луганського обласного центру дитячо – юнацького туризму і краєзнавства, Відділу освіти лисичанської міської ради, Листом подяки від дирекції Дебальцевського міського історичного музею, Дипломом учасника Сосюринських свят у м.Жданові.
У музеї зібрані публікації місцевої газети «Новий путь» різних років про роботу шкільного музею: «Близька далина», «Знаю я, моє не згасне ім’я», «Двері шкільного музею відкриті для всіх», «Десять років пошуку» та інші.
3. Зміст і форми роботи шкільного літературного музею
На базі музею працює клуб „Білі акації” під керівництвом Матросової Олени Миколаївни, який здійснює пошукову і дослідницьку роботу про життя і творчість видатного поета – земляка. Членами клубу є учні, які цікавляться життям видатних людей нашого міста, люблять романтику, свій рідний край. Вони добре навчаються, багато читають, цікавляться новинками літератури, люблять рідну мову, беруть активну участь у роботі клубу.
Метою музею є залучення молодого покоління до вивчення і збереження історико – культурної спадщини народу, формування освіченої творчої особистості та сприяння відродженню національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян держави.
У клубі „ Білі акації” працюють такі творчі секції:
„ Пошуковці” – спілкуються з рідними поета через листи, досліджують творчу спадщину, готують літературні вечори пам”яті поета;
„ Екскурсоводи” – вивчають матеріали творчої спадщини, проводять екскурсії для учнів школи та делегацій з інших міст України, обговорюють літературні новини з місцевої газети „Новый путь”;
„ Експозиційна” – завідують фондами музею, доглядають за експонатами, поповнюють зал новими експонатами, відкривають нові відділи музею, влаштовують виставки до пам’ятних дат;
„ Джерельце ” – проводять бесіди з учнями молодших класів про юнацькі роки поета, готують конкурси читців поезій про природу, проводять зустрічі зі старшокласниками, „Сосюринські читання”;
„ Редколегія” – знайомляться з творчістю місцевих художників, організовують урочисте святкування днів слов”янської писемності, виготовлення поробок та ілюстрацій для музею, проведення бесід за темами „Народні промисли”, „Петриківський розпис”, „Семенівська хохлома”;
„Солов’їні далі” – виконують пісні на слова В.М.Сосюри в оранжуванні вчителів співів Ракової О.І. та Денисової Л.О.;
„ Краєзнавча” – відвідують музеї міста з метою дослідження матеріалів про поета – земляка, оформлюють фотоальбоми краєзнавчих експедицій ( див.Додаток 1).
Матеріали шкільного літературного музею імені В.М.Сосюри стають у пригоді під час вивчення життєтворчості поета на уроках української літератури. Так учні 5 класу при вивченні теми „ В.Сосюра. Відомості про поета-земляка” розпочинають свій урок екскурсією до шкільного музею, де вчитель знайомить дітей з експозицією „Дитячі роки В.М.Сосюри”: з фотографіями батьків і рідних Володимира Миколайовича, хати-хворостянки, місць, де жив поет у Третій Роті, з поробками, малюнками, фотомонтажами. А після екскурсії обговорюється вірш „Зима”.
На уроці літератури рідного краю у 5 класі „Твори В.Сосюри про природу” учні у музеї знайомляться із спогадами художника, друга дитинства Гороха І.Д., який мешкав у селі Верхньому, з його картинами, присвяченими Сосюрі, читають вірші про природу рідного краю „Люблю весну”, „Літо” та інші.
Під час вивчення творчості В.М.Сосюри у 7 класі учні стають учасниками уроку-зустрічі, на який запрошують людей, що бачили і спілкувалися з поетом . Це місцевий поет М.Ф. Гергель та позаштатний кореспондент газети „Новый путь” З.Т. Гонцул. Гості цікаво розповідали про незабутні зустрічі з видатним співцем України, декламували власні поетичні твори, разом з учнями аналізували поезії „Вода десь точить білий камінь”, „Учитель” зі збірки „Солов’їні далі”.
Пошуком і дослідженням пронизані уроки української літератури у профільному філологічному 11 класі під час вивчення збірки В.М.Сосюри „Розстріляне безсмертя”, яка раніше не була внесена до шкільної програми.У шкільному музеї є журнал „Вітчизна” 1988 року видавництва, який подарував учням критик поета Бурляй Юрій Семенович.Уривки зі збірки „Розстріляне безсмертя” були вперше надруковані у цьому журналі, а на уроках літератури учні досліджують ці матеріали.
Знайомлячись з поезією „Білі акації будуть цвісти”, учні 11 класу розуміють чистоту і чарівність почуттів, ніжність, навіяну коханням, нев’янучу молодість поета. Ці почуття передалися і засновникам клубу, який отримав назву „Білі акації”.
Вивчаючи поему „Червона зима”, учні знайомляться зі збіркою, подарованою шкільному літературному музеї сином В.М.Сосюри Миколою Володимировичем під час святкування 90-річчя від дня народження поета. Цікавий матеріал до поеми містять стенди музею, карта - схема „Шляхами „Червоної зими”, виготовлена випускником школи Йолкіним Романом.
Проте сам урок, як би майстерно він не був проведений, не може повністю забезпечити весь комплекс навчально – виховної місії. За межами уроку завжди залишається чимало питань. І тут на допомогу вчителеві приходить багатий арсенал позакласної роботи з літератури, що є важливим ефективним засобом виховання підростаючого покоління, бо вона органічно продовжує навчальний процес. Для нас, учителів – філологів, дуже важливо, щоб за допомогою систематичної роботи у секціях клубу „Білі акації” учні відчули себе творчими особистостями, здатними виявити обдарування у мистецтві слова. Важливо дати дитині пожити всередині геніальних збірок, подихати їх повітрям, перестраждати і пережити захоплення від осягнення великого мистецтва через самовіддачу.
Різноманітна, цікава творчо-пошукова позакласна робота проводиться вчителями української філології на базі шкільного літературного музею імені В.М.Сосюри: конкурси декламаторів поезій, знавців творчості Сосюри, конкурси письмових дослідницьких робіт, присвячених поетичній спадщині «солов’я України», конкурси малюнків та поробок до творів, літературних газет,листування з рідними поета, виступи учасників драматичних гуртків, краєзнавчі експедиції музеями міста, зустрічі з місцевими письменниками, літературні експедиції у м. Дебальцеве, літературно – музичні композиції, Сосюринські читання, Сосюринський дитячий ранок „Травнева пісенька”, методичні семінари тощо.
Колись мудрі люди говорили: для того , щоб глибше зрозуміти поета, треба неодмінно відвідати той край, де він народився. Тож члени секції „Екскурсійна” радо приймають у шкільному літературному музеї делегації з різних міст України: Дебальцевого, Ровеньків, Красного Луча, Артемівська, Антрацита, Первомайська, Алчевська, Луганська, Севастополя, Києва. Гості дарували свої збірки, фотографії, буклети. Поет Микола Сом подарував музею збірку В.М.Сосюри „Такий я ніжний, такий тривожний...”, у передмові якої зазначив, що зустрічався з юними земляками поета у Лисичанську і був глибоко зворушений любов’ю, яку виявили учні школи до творчості безсмертного сина Донбасу В.М.Сосюри.
24 січня 2004 року у Лисичанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 панувала урочиста святковість. А розпочалося все із вшанування пам’яті поета – земляка, ніжного лірика В.М.Сосюри.
Особливо піднесеними та зворушеними були випускники 11 класу, які стали ініціаторами цих Сосюринських читань. Старшокласники мали змогу почути, як створювався музей В.М.Сосюри, дізналися про роботу клубу „Білі акації” та тих, хто його представляє. Цікавим було творче дослідження учениці 11 класу Олійник Марії збірки В.М.Сосюри „Близька далина”.
Додала святкового настрою „Літературна вітальня”, де господарями були учні 11 класу, а гостею – лисичанська поетеса А.О.Проневич. Тут теж лунали чарівні пісні на слова поета „Васильки”, „Білі акації”, „Соняшники”, які задушевно, проникливо виконали члени секції „Солов’їні далі”.
Січень 2005 року...Надовго запам’яталася учням школи зустріч з делегацією міста Дебальцеве, батьківщини В.М.Сосюри. Із зацікавленням та великим захопленням слухали члени делегації творчу секцію „Екскурсоводи”, яка ознайомила присутніх з експонатами музею, його історією, з творчим шляхом поета – земляка. Голова міського літоб’єднання ім.В.М.Сосюри у м.Дебальцеве Олександр Морозов подарував гуртківцям збірки своїх творів, в урочистій атмосфері декламував поезії про рідний край та його видатних митців. А директор літературного музею ім.В.М.Сосюри у місті Дебальцеве Сергій Тодика подарував гуртківцям буклети та книги про батьківщину поета, урочисто вручив почесну грамоту. Викладачі школи мистецтв м.Дебальцеве Н.Волошко, Р.Макаренко, С.Щербакова, В.Курочкіна подарували учням нашої школи незабутні романси „Білі акації”, „Соняшники” на слова В.М.Сосюри, які схвилювали своєю ніжністю і тривожністю. А учні 11 класу декламували поезії В.Сосюри і чарували всіх присутніх своїм співом.
У січні 2006 року учні школи взяли участь у конкурсі творчих робіт до 108-ї річниці від дня народження поета. На свято- нагородження переможців були запрошені поети й письменники міста Лисичанська, культурні діячі, представники міського методичного кабінету, відділу освіти Лисичанської міської ради, які в урочистій обстановці привітали учасників конкурсу і взяли участь у святковому концерті.
Щороку до річниць від дня народження поета – земляка гуртківці школи проводять Сосюринські свята : 2007 рік - «Живи моє серце, живи не для себе», 2008 рік – «Лисиче над Дінцем, де висне дим заводу», 2009 рік - «Вже осені кругом передчуття», 2010 рік –«Ні, не забув Сосюру рідний край!», 2012 рік – «Такий я ніжний, такий тривожний», 2013 рік – «Я починався відтіля, де гул заводів даль колише», 2014рік – «Пливуть у вічність твої літа»
Останнім часом музей веде листування з молодшим сином поета Володимиром Володимировичем Сосюрою, у минулому головним режисером кіностудії імені О.Довженка, з головою Дебальцевського літературного об’єднання Олександром Івановичем Морозовим, із загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів №2 імені В.Сосюри та Міським історики – літературним музеєм імені В.Сосюри м.Дебальцеве.